Гібіскус, суданська троянда чи каркаде? Як правильно?

Щоб уникнути непорозумінь, відразу ж внесемо ясність: гібіскус, каркаде і суданська троянда - так називають одну і ту ж квітку. Квітка не настільки ефектна, як споріднена їй китайська троянда, і тому рідше зустрічається в домашніх колекціях українських квітникарів. Проте, популярність в кожній родині рослина отримала завдяки знайомству з цілющим чаєм каркаде, сировиною для якого служать його сушені темно-червоні оцвітини - м'ясисті і щільні.

Історія походження гібіскусу

Каркаде - назва чайного трав'яного напою з характерним солодкувато-кислим смаком, що має відтінки різного ступеня насиченості яскраво-червоного або бордового кольорів. Виготовляють його з висушених чашок квіток суданської троянди (розели), що відноситься до роду гібіскус сімейства Мальвові. Всі частини цієї унікальної рослини, за винятком коренів, їстівні і являють собою справжню скарбницю з вітамінами, мікроелементами і біоактивними речовинами, що активізують метаболізм.

З давніх часів одні різновиди гібіскуса застосовували у виробництві парфумерії, інші - вживали в їжу, наприклад, стебла, листя і чашки гібіскусу сабдаріффа, який отримав романтичну назву "червоний коктейль".

Ця надзвичайно декоративна, і в той же час цінна лікарська квітка має багату історію. Багатовікова "біографія" цілющого напою з нього донесла до наших сучасників відомості про те, що першими спробували запарити квітки суданської троянди для отримання напою жителі Стародавньої Індії. Трав'яний чай відомий своїми якостями: добре втамовує спрагу та має незвичайний смак. Відкриттям стала і здатність зілля знімати напругу і втому, на зміну якій слідом прибував заряд бадьорості та енергії.

Каркаде був приречений на зростання популярності і за межами Індії. Він швидко завоював симпатію в Судані та Єгипті, де удостоївся бути названим "напоєм фараона". Зілля рубінового відтінку було особливо популярним серед давньоєгипетської знаті. Підтвердженням тому послужили знайдені при археологічних розкопках єгипетських гробниць пелюстки суданської троянди серед інших ритуальних атрибутів, які супроводжують багатих єгиптян у потойбічне життя.

Хто з подорожуючих в Єгипет не привозив додому спеції, серед яких обов'язково були сушені квітки для тонізуючого чаю. Торговці продають їх повсюдно на ринках, так і в кожному кафе можна знайти їх без проблем. До речі кажучи, пелюстки суданської троянди використовують і в кулінарії, додаючи в страви з м'яса, морепродуктів і овочів, а також готують вітамінне варення. У західній частині Африки каркаде люблять приправляти прохолодною м'ятою або палючим імбиром

Чи допомагає каркаде боротися зі спрагою?

Каркаде, хоч його і називають чаєм, абсолютно не схожий на традиційний напій з чайного листя. Проте, цей кислуватий настій рубінового кольору чудово справляється з угамуванням спраги. І в гарячому, і в охолодженому вигляді він щедро поділиться з вами життєдайною силою природи. Дослідження підтверджують, що люди, в раціоні яких завжди є місце для каркаде, до глибокої старості зберігають фізичну і розумову активність.

Спекотним літом ми страждаємо від постійного бажання пити, і як не втамовуємо спрагу, повертається вона доволі швидко. Спробуйте замінити будь-який охолоджений напій з кіоску на охолоджений каркаде, століттями випробуваний народами, що живуть в умовах пустелі і палючого цілий рік сонця. Експеримент, напевно, переконає вас у правильності такого вибору!

Незважаючи на великий букет корисностей квіток екзотичної суданської троянди, рубіновий чай в Україні - на любителя. Важливо правильно його приготувати, щоб не зруйнувати біологічно активні речовини. Для цього сушені пелюстки квітки не кип'ятять, а заварюють: заливають пом'якшеною, нагрітою до 70 ℃ водою і дозволяють настою дозріти протягом 3-5 хвилин. На одну порцію зазвичай беруть дві чайні ложки пелюсток і стакан води. Під час дозрівання цілющі компоненти рослини насичують воду, яка набуває малиновий колір.

Чай п'ють теплим або холодним з додаванням льоду. Прохолодний напій зі специфічною кислинкою прекрасно тонізує і освіжає в період літньої спеки, має жарознижувальний ефект. Чай краще трохи підсолодити цукром або медом. Він не тільки вгамує спрагу, але і стане профілактичним засобом від простудних і вірусних захворювань зважаючи на значний вміст вітаміну С.

Щоб заварений чай не втратив цілющих властивостей, його можна зберігати при кімнатній температурі не більше доби, а в холодильнику - утричі довше. Сушені пелюстки зберігають в герметично закритих банках протягом трьох років. Спеції в банках, як і на вагу, краще купувати в магазинах з надійною репутацією.

Чи можна виростити гібіскус в домашніх умовах?

Щоб зрозуміти, чи вдасться вирощування екзотичної рослини в домашніх умовах, згадаємо про місця її природного існування. Оскільки гібіскус - уродженець тропічних широт, де зимова температура тримається на рівні не нижче 15 ℃, то відкритий грунт допустимий лише в південних регіонах України, де все ж не завадить застережитись від раптових холодів покривним матеріалом.

Найчастіше рослину вирощують у вигляді вазонів. Насіння для посіву ви легко відшукаєте навіть в пакетику з чаєм. У перші три роки молодий кущик суданської троянди потрібно щорічно пересаджувати. Верхівки пагонів слід прищипувати для кращого розгалуження. Це буде сприяти закладці більшої кількості квіткових бруньок на пагонах поточного сезону. Гібіскусу, зростаючому на підвіконні, потрібно забезпечити вдосталь сонячного світла і ховати у тінь лише під час полуденної спеки.

У відкритому грунті суданську троянду можна вирощувати як однорічник, висаджуючи на клумбу в той час, коли нічна температура повітря досягне позначки 15 ℃ і вище. Після того як кущ відцвіте, з настанням холодів його пересаджують в горщик і вносять в опалювальне приміщення для зимівлі.

Щоб уникнути проблем у вирощуванні досить невибагливого гібіскуса, важливо дотримуватися режиму поливу і регулярно зволожувати повітря. Пересохлий в вазоні грунт може стати причиною скидання бутонів.